Людина, яку оформлюють на прискорену депортацію (наприклад, після затримання на кордоні), проходить співбесіду про страх (credible fear interview). Якщо на ній вирішили, що обґрунтованого страху немає, людина може попросити імміграційного суддю перевірити це рішення. За 5 років судді скасували відмову в 23,2% перевірок (усього перевірок — 118 708). Після скасування починається звичайна справа про депортацію, де можна просити притулок.
Це рішення про депортацію, у якому суддя назвав країну, відмінну від країни громадянства. Це країна в рішенні судді, а не факт висилки: саму висилку здійснює ICE. За 5 років так було в 2,6% рішень про депортацію.
За 5 років заставу призначили або знизили в 48,6% рішень щодо застави (усього рішень — 150 197). У 21,7% випадків суд не має права призначити заставу — наприклад, при обов’язковому утриманні під вартою.
Заочне рішення (in absentia) ухвалюють, коли людина не прийшла на слухання: суддя не розглядає її прохання про захист по суті. Тому в основному режимі («Фінальні слухання») такі справи не входять до відсотка схвалень, а в режимі «Усі рішення» вважаються відмовою. Тут видно, як часто їх потім вдається відкрити знову.
Це відмова в заяві про притулок без слухання по суті — наприклад, за клопотанням DHS, якщо суддя вирішив, що заяву не можна задовольнити навіть за доведених фактів. В основному режимі («Фінальні слухання») такі справи не входять до відсотка схвалень, у режимі «Усі рішення» вважаються відмовою.
Це дані EOIR (Executive Office for Immigration Review, Міністерство юстиції США), опубліковані за законом про свободу інформації (FOIA), на 30 вересня 2026 р. Як рахуються показники — у розділі «Як ми рахуємо».
Як іде справа в імміграційному суді: застава, клопотання, перенесення слухань, перегляд заочних рішень, депортація до третіх країн, справи дітей.
